SDP.org.UA

в країнах з перехідною економікою

Ефективна грошово-кредитна політика можлива за умов існування розвиненої фінансової та банківської систем, стабільної національної грошової одиниці, високого ступеня довіри населення до заходів уряду, політики органів грошово-кредитного регулювання тощо. Іншими словами, повинна існувати розвинена інституційна база. В країнах з перехідною економікою відбувається формування такої бази, однак недостатньо швидкими темпами, оскільки структурні зміни, розбудова інституцій та становлення конкурентоспроможних ринків є тривалим процесом. Як наслідок, здійснення грошово-кредитної політики у цей період ускладнюється браком ефективних інструментів та недостатньо розвиненими фінансовими ринками. Крім того, сам процес грошової трансмісії в таких країнах перебуває під впливом ряду дестабілізуючих чинників. Розглянемо їх.
Демонетизація. Щоб здійснення грошово-кредитної політики було повноцінним, у країні має існувати ефективний грошовий ринок. Як відомо, попит на гроші визначається трьома основними їх функціями: як засобу обміну, заощаджень та міри вартості. Однак у країнах з перехідною економікою гроші часто не є основним засобом платежу у щоденних операціях. В умовах, коли банківська система неефективно виконує функції фінансового посередника, а грошові ринки недорозвинені, економічні суб'єкти змушені вдаватися до інших видів розрахунків. Набувають поширення бартерні операції, зростають кредиторська та дебіторська заборгованості підприємств, взаєморозрахунки здійснюються з використанням різноманітних грошових сурогатів,- їх використання призводить до значних вад в економіці країни: підвищуються трансакційні витрати, знижується прозорість у розрахунках, зростає тіньова економіка. Підривається контроль органів грошово-кредитного регулювання (центрального банку) над монетарними та інфляційними процесами в країні.
Доларизація та тіньовий оборот. Високі темпи інфляції та/чи швидка девальвація національних грошових одиниць, які мали місце майже в усіх країнах з перехідною економікою, підірвали основні функції грошей та спричинили доларизацію економіки - заміну національної грошової одиниці більш стабільною валютою. Використання іноземної валюти як засобу платежу, заощаджень тощо значно послаблювало можливості здійснення грошово-кредитної політики, оскільки практично неможливо визначити точні обсяги операцій з іноземною валютою внаслідок їх непрозорості та нелегітимності (такі операції заборонені законодавством). Отже, певна частина грошової пропозиції перебуває поза контролем органів грошово-кредитного регулювання.
Тіньова економіка також створює труднощі у здійсненні грошово-кредитної політики. По-перше, вона значною мірою пов'язана з доларизацією. По-друге, на основі даних офіційної статистики неможливо точно визначити частку валового внутрішнього продукту, що виробляється тіньовою економікою. Це погіршує кількісний аналіз середовища і спотворює вихідні дані для визначення основних напрямів грошово-кредитної політики. У перехідний період уряд стикається з багатьма труднощами, пов'язаними з виконанням основних функцій: координація діяльності суб'єктів господарювання; власника та розпорядника активами і майном, що перебуває у державній власності; засновника старих інститутів та їх трансформації; захисника населення від труднощів перехідного періоду. Виконання цих функцій вимагає значних витрат з бюджету країни. В той самий час через падіння ВВП, великий податковий тягар, значні обсяги зовнішнього боргу, неефективні та недостатньо розвинені грошовий та фінансовий ринки, обмежені можливості виходу на ринок внутрішніх державних позик, джерела фінансування були досить обмежені. Тому формування грошово-кредитної політики відбувалося під значним політичним тиском, а не під впливом економічних потреб. З огляду на сказане стає зрозумілим, що традиційні для розвинених країн монетарні теоріїта моделі мають істотні обмеження у застосуванні в країнах з перехідною економікою і часто виявляються недостатньо ефективними.
Модель здійснення грошово-кредитної політики для країн з перехідною економікою дещо інша. Одну з можливих модифікацій зображено на рис. 3. Основна відмінність даної моделі від попередньої полягає в цільових змінних. Якщо у країнах з ринковою економікою ВВП та рівень безробіття перебувають під пильною увагою, то у країнах з перехідною економікою необхідністьліквідації системних залишків та викривлень економіки, а також сам процес

трансформації ставлять дещо інші завдання. З одного боку, уряду потрібно запроваджувати нові ринки, економічні, соціальні та політичні інституції, а з іншого,- він повинен підтримувати принаймні мінімальний рівень соціального забезпечення, щоб захистити населення від труднощів, пов'язаних з перехідним періодом. Однак, зважаючи на обмежені бюджетні ресурси, успішно виконувати такі завдання досить непросто.
Однією з нагальних проблем, з якою стикалися (іноді стикаються й тепер) країни з перехідною економікою, було накопичення заборгованості в соціальному секторі. Під тиском міжнародних організацій, а також з огляду на можливе соціальне напруження та чергові виборчі кампанії виплата цієї заборгованості стає однією з основних цілей в країнах з перехідною економікою. Однак дехто може заперечити, що вирішення проблеми безробіття також є нагальним у таких країнах. Хоч офіційна статистика може не відображати реальний рівень безробіття, кожен, хто більш-менш ознайомлений з економікою країни, усвідомлює, що існує так зване приховане безробіття (найпоширенішими формами якого є відправлення працівників у відпустки за власний рахунок, часткова зайнятість тощо). І все ж твердження, що безробіття не є однією з нагальних цілей грошово-кредитної політики в цей період, ґрунтується на таких міркуваннях. По-перше, в країнах з перехідною економікою досягнення рівня повної зайнятості неможливе лише монетарними заходами. Це, мабуть, питання швидкості та напряму реформ, що проводяться в країні. По-друге, заборгованість із заробітної плати також можна розглядати як приховану форму безробіття (люди працюють, однак їхня робота не оплачується або оплачується зі значним запізненням). Отже, заміна цілі зі зниження безробіття на виплату соціальної заборгованості, на нашу думку, є виправданою.
Що ж стосується інфляції, то контроль за нею залишається однією з основних цілей грошово-кредитної політики. Деякі з країн перехідної економіки пережили період гіперінфляції та усвідомили втрати економіки від неї (зниження реального ВВП, значні розбіжності між відносними цінами та реальною заробітною платою, зростання майнової нерівності серед населення та викривленьв економіці, що виникли в результаті перерозподілу ресурсів та багатства країни, тощо). І хоча в більшості країн гіперінфляція вже далеко позаду, цінова стабільність залишається першочерговою. Проте, як у випадку цілей інфляція-зайнятіст для розвинених країн, так і цілі виплата заборгованості - цінова стабільність у країнах з перехідною економікою можуть бути несумісними (недосяжними одночасно). Оскільки бюджетні та внутрішні фінансові ресурси в багатьох країнах досить обмежені, досягення першої цілі зазвичай асоціюється зі зростанням рівня інфляції (грошово-кредитна політика підпорядковується вимогам уряду фінансувати власні програми, що призводить до зростання грошової пропозиції). З іншого боку, усвідомлюючи необхідність утримання інфляції в розумних межах, уряд може здійснювати жорстку грошовокредитну політику. Щоб задовольнити свої фінансові потреби за умови жорсткого контролю за процесом грошової пропозиції, в уряду є кілька можливостей: зниження урядових витрат; жорстка фіскальна політика на мікрорівні; значні запозичення як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Перша з них реалізується нечасто. Друга виглядає дещо проблематично з огляду на значний податковий тягар, від якого потерпає більшість країн з перехідною економікою, великі розміри тіньової економіки та масове ухиляння від сплати податків. Третя може бути значно обмеженою (як, наприклад, це сталося в Україні наприкінці 1999 - на початку 2000 p., коли країна була не в змозі обслуговувати та виплачувати зовнішній борг, а внутрішній ринок державних облігацій перебував у колапсі). Отже, перерозподіл ресурсів, щоб досягти однієї мети, скажімо утримати помірну інфляцію, може призвести до недофінансування іншої — і вести до накопичення заборгованості із заробітної плати, пенсій тощо. Замкнене коло цілей грошово-кредитної політики схематично зображено на рис. 4.

Відповідно механізм монетарної трансмісії в країнах з перехідною економікою відрізняється від аналогічного в озвинених. В умовах, коли фінансові ринки та банківська система розвинені недостатньо, лише процентними ставками неможливо пояснити коливання у швидкості обертання грошей в економіці. В країнах з перехідною економікою спостерігається феномен заміщення валюти (доларизація економіки). Рівень доларизації - один з основних факторів, який впливає на коливання в швидкості обертання грошей. Якщо рівень доларизації економіки високий, національна валюта стає непривабливою для економічних суб'єктів, отже, швидкість обертання грошей в економіці зростає. За умов м'якої грошово-кредитної політики це призводить до інфляційних поштовхів.
Інфляційні поштовхи посилюються негрошовими розрахунками. Аргумент, який часто використовують на користь експансіоністської грошово-кредитної політики: зростання ділової активності, що вимагає додаткової кількості грошей, необхідних для підтримання зростаючої потреби економічних суб'єктів у засобах обміну, є виправданим. Якщо в цей період обмежити грошову пропозицію, це може призвести до перегрівуекономіки, що неминуче спричинить спад. Однак, якщо в економіці широко застосовуються негрошові види розрахунків, потреба в додатковій кількості грошей для трансакційних цілей може й не виникнути. Таким чином, взаємозв'язок між трансакційними потребами в грошах та експансіоністською політикою може бути значно слабшим у країнах з низьким рівнем монетизації економіки.

оригинальное фасовочно-упаковочное оборудование нашел тут
  • Картины, сделанные из туалетной бумаги.
  • Волыняне уже купили свыше 17 тонн «ножек Буша»
  • Радио Бибиси: Экономический кризис отражает клиентуру в луцких казино
  • «Волынь» победила «Металлург».
  • На 22 ноября вновь собирают Майдан
  • Яценюк хочет дело против Мельниченко
  • Опер за избиение человека сядет на 4 года
  • Купание в фонтане: как в Луцке «воюют» с жарой.
  • «Бородатый губернатор» подводит Волынь с яйцами, - Климчук.
  • Организаторы всеукраинского конкурса пренебрегли волынских журналистов
  • Правоохранители ищут женщину, которая оставила новорожденного на вокзале.
  • Гороховскую таможню переименуют и перенесут
  • В Луцке определяли лучших газодымозащитников.
  • На Волыни будут разводить фазанов.
  • На Волыни открыли детсад
  • В Луцке возле школы столкнулись две иномарки.
  • На Волыни ищут сбежавшего из колонии.
  • Назвали, кто обеспечит свое будущее.
  • В Ковеле повысили плату за воду.
  • «Регионалы» будут иметь «своего» заместителя в Волынском облсовете?
  • «Волыньгаз» призывает к экономии газа. Потому что не хватать?
  • Волыняне говорят - продукты дорожают, продавцы утверждают - дешевеют.
  • Шестерым волынским фирмам запретили реализацию продукции
  • «На сегодня у меня нет желания к кому-то присоединяться», - Пиза
  • На Волыни на взятке поймали главу РГА
  • Рост количества безработных на Волыни приостановилось?
  • VIP-ов в элитных поселках обворовывают на миллионы
  • В Волиньраді не забыли о троллейбусников
  • В первой поликлинике не хватает врачей
  • Киверцовская власти ударит по карманам луцких дачников
  • Что думают водители о луцкие дороги..
  • Гузь пошел к Яценюка и хочет еще далее - в парламент
  • В Луцке пообещали давить на будущих депутатов
  • В Нью-Йорке убили известного диджея
  • Волейбольные еврокубки: лучанки проигрывают в Франции
  • Новичок «Волыни» рассказал об уровне украинского футбола
  • Луцкая мэрия защитит предпринимателей от администрации рынка?
  • Луцкое предприятие - участник авиационно-космической выставки в России
  • Жители трех районов Волыни сидят без газа
  • Афиши города о праздничные мероприятия дезинформируют лучан?
  • За отравления госпитализировали 8-х лучан. ОБНОВЛЕНО
  • Улица Леси Украинки стала художественным.
  • Васили «нагрели» аграриев на 200 тысяч
  • Жители дома-развалины готовят независимую экспертизу?
  • ДТП в Луцке повлекло дорожное покрытие и невнимательность водителя?
  • В школы и детсады пустили тепло
  • Классы для «особых» детей заработали на Волыни
  • Сосновский передал деньги японцам
  • Страстная крестный ход нос частицу животворящего древа.
  • Сторінки

  • детская одежда мелким оптом украина . Большой мир финансов - лучший сервис онлайн займов.